Політична партія «Третя Сила» 5 листопада проведе в Києві прес-конференцію з приводу дій влади у штучно створеній паніці навколо епідемії грипу.

У прес-конференції візьме участь лідер політичної партії «Третя Сила» Василь Гаврилюк та запрошені ЗМІ.

Прес-конференція відбудеться у четвер 5 листопада о 12.00 у прес-центрі "Українські новини" за адресою: Київ, вул. Еспланадна, 20.

В Україні розпочала роботу перша політична соціальна мережа, де люди можуть об'єднуватись для вираження своїх політичних поглядів, а політичні партії та громадські організації - просувати свої ідеї і програми розвитку держави.

Відповіді на питання до лідера партії «Третя Сила» Василя Гаврилюка в політичній соціальній мережі Politiko відтепер можна прочитати тут.

В сучасній українській економіці домінує незначна кількість олігархічних груп, які мають широке представництво в парламенті та уряді. Їх діяльності притаманна висока динаміка та конкуренція між собою. Проте їх процвітання тісно пов'язане з державною владою, вони користуються особливими фіскальними та регуляторними привілеями і пільгами. Їх багатство засноване на перерозподілі власності політичними та адміністративними методами, а не на результатах економічного успіху, фактично - на експлуатації держави в своїх інтересах.

Основний напрямок соціального виробництва - це формування людини, як суспільного феномена. Ринкові реформи мають вести до соціального зростання і розвитку. Україні потрібні реформи нового типу, суть яких полягає в тому, що тільки послідовна, систематична і комплексна соціальна реконструкція може стати основою загального економічного розвитку.

Розуміння духовності з позицій смисложиттєвих цінностей включає в себе культуру в найширшому сенсі. Керуючись гуманістичним баченням суспільства, у співвідношенні "економіка-політика-культура" на чільному місці ставимо культуру, як базис, якому підпорядковані всі інші відносини, інститути і установи.

Входження Партії у владу (концепція програми " Державності України - світовий рівень")

Суспільство не може миритися з перманентною нестабільністю влади, з її постійною непередбачуваністю, нелогічністю дій, проявами недемократичності, правового і політичного нігілізму, з міжгруповою напруженістю та міжклановим протистоянням, з розбіжністю між словами про українську мету та мрію - і засобами їх втілення. Соціальне розчарування народу посилюється, ілюзії розвіюються. Влада зайнята в основному угамуванням розбурханих, невдоволених своїм життям, охоплених мітинговим радикалізмом  народних мас та узгодженням, бодай зовнішнім, своїх рішень із міжнародними, перш за все західноєвропейськими нормами.