Голова партії | Керівний склад | Ціль та завдання партії | Програмні положення | Лідерська Україна | Рейтинги  
 Звернення Кременчуцької міської ради до всіх політичних сил міста Кременчука

детальніше>>>

 ЯКІ ДЕПУТАТИ ПОТРІБНІ УКРАЇНІ?

детальніше>>>

 Готуються фальсифікації виборів?

детальніше>>>

Найближча прес-конференція


Найближчих консультацій нема
Пошук Знайти | Розширений пошук
 22:03 Вiвторок 21 серпня 2007 
Новини
Головні новини
Вибори 2006
Аналітика
Інтерв'ю
Коментарі
Люди серед людей
Політика
Регіони
У cвіті
Економіка та фінанси
Суспільство
Виробництво
Культура та наука
Архів по датах
Підписка
Про партію
Що таке «ТРЕТЯ СИЛА»?
Документи партії
Заяви та виступи
Новини партійного життя
Молодіжна організація
ЗМІ
Фотоальбом
Проекти
ЛІДЕРСЬКА УКРАЇНА
ПОЛІТРЕФОРМА 2006
ГУМОР-2006
Рейтинги та соцопитування
Проекти
КОНКУРС ДЛЯ ЗМІ
Cоціальний захист як один із пріоритетів програми ППТС
Найактуальнішим питанням, що сьогодні постало перед Україною є реформування системи соціального забезпечення.
 Издание: В. Яніцький

Однин із основних принципів діяльності партія «Третя сила»:
соціальний захист як один із пріоритетів програми партії "третя сила".

В. ЯНІЦЬКИЙ

Найактуальнішим питанням, що сьогодні постало перед Україною є реформування системи соціального забезпечення.

З моменту отримання Україною незалежності нею було одночасно успадковано радянську систему соціального забезпечення, що була пристосована до адміністративно-командної системи управління, і  виявилась неспроможною забезпечити належне функціонування цієї сфери в умовах розвитку ринкових відносин. Як наслідок криза відчутно вдарила по гаманцях пенсіонерів, інвалідів та інших соціально незахищених осіб. Все це, вимагало від держави адекватних дій направлених на створення якісно нових принципів функціонування системи соціального забезпечення. Однак, кардинальних змін в цьому напрямі не відбулось до цього часу.

Розпочате в 1998 році, з прийняттям Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, реформування цієї сфери так і не завершене. Тому, чинна, система соціального забезпечення не може повноцінно функціонувати, від чого в першу чергу страждають найбільш соціально незахищені верстви населення.

Так, головним надбанням влади стало вирівнення розміру пенсії та прожиткового мінімуму – 332 гривни. Звичайно, позитив в цьому є, проте слід також відзначити, що прожитковий мінімум для пенсіонерів, інвалідів та інших соціально незахищених громадян становить на 100 гривень менше ніж для працездатного населення. Складається враження, що пенсіонеру потрібно менше коштів на одяг, їжу, ліки тощо.

Принагідно слід вказати, що згідно частини 3 статті 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомог, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. І в цьому контексті потребують принципового перегляду норми Закону України "Про прожитковий мінімум", який відносить осіб, що втратили працездатність до окремої категорії, для якої прожитковий мінімум на поточний рік на порядок менший від прожиткового мінімуму працездатної Так,  прожитковий мінімум для пенсіонерів, інвалідів та інших соціально незахищених громадян становить на 100 гривень менше ніж для працездатного населення то очевидно слід проводити концептуальні зміни в цьому напрямку. І в першу чергу, слід на законодавчому рівні закріпити, що прожитковий мінімум є однаковий для всіх категорій громадян, не залежно від того чи це є працездатної чи ні.

На наш погляд це є неприпустимо, адже саме на основі визначеного законом рівня прожиткового мінімуму в державі забезпечується реалізація соціальної політики та  розроблення  окремих  державних соціальних програм, встановлюється розмір мінімальної  пенсії  за  віком,  визначаються розміри соціальної допомоги,  допомоги  сім'ям  з дітьми,  допомоги по безробіттю та інше. Тим, більше, що конституційно закріплено, що розмір пенсії повинен бути не меншим від прожиткового мінімуму не в залежності від того працездатна особа чи ні, а в залежності від того, чи є ця пенсія для неї основним джерелом для існування.

Досить актуальним на сьогодні є питання соціального захисту сімей з дітьми. Не відкидаючи заслуги держави  у підвищенні розміру допомоги при народжені дитини до 8 тисяч гривень, не можна не відзначити відсутність реальної допомоги по догляду за  дитиною до досягнення нею трьох років. Сьогодні вона складає  90 гривень. Не варто пояснювати, що  можна придбати на ці кошти. Партія “Третя сила" відстоює позицію щодо необхідності більш справедливого запровадження допомоги сім'ям  по  догляду за дитиною.  Ще одна проблема у цій сфері полягає у тому, що з прийняттям у 2001 році Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", держава фактично розділила цю категорію осіб на тих, що є застрахованими у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та тих що до таких не відносяться. Як наслідок механізм нарахування допомоги, чи то при народженні дитини чи то по догляду за нею, здійснюється різними нормативними актами. Якщо для застрахованих осіб це є зазначений вище закон то для незастрахованих осіб таке нарахування здійснюється у відповідності з прийнятим у 1998 році Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми". В залежності від цього розміри соціальних виплат не є однаковими.

На наш погляд відсутність єдиного принципу нарахування соціальних допомог для сімей з дітьми  призволить до чисельних порушень з боку органів які здійснюють виплату та нарахування таких допомог. Простежити за правильністю такого нарахування не будучи фахівцем просто неможливо, тим більше якщо механізмів нарахування декілька. Тому, партія “Третя сила"  відстоює необхідність встановлення єдиних підходів до реалізації особою права на допомогу сім'ям з дітьми.

Крім того, варто законодавчо закріпити відповідальність відповідних осіб за неправильне нарахування такої допомоги або її несвоєчасну виплату.  Необхідно конкретизувати статтю 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", та статтю 24 Закону України  "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", в частині, що стосується  за які саме порушення особи, що відповідають за нарахування та виплату соціальної допомоги сім'ям з дітьми несуть відповідальність і яка ця відповідальність. Оскільки, багато чиновників в сфері соціального захисту знаючи, що законодавством не передбачено чітких механізмів притягнення їх до відповідальності користуються цим.

Наступним питанням що стосується соціального захисту громадян є їх пенсійне забезпечення, що є одним із найчисельніших видів  соціального забезпечення.

Протягом 2003 року в Україні було прийнято низку законів, які спрямовувались на здійснення реформування системи пенсійного забезпечення. Проте, такі дії влади вже з самого початку були приречені на провал. Головною і єдиною причиною в цьому стало те, що вони не внесли, якісних коректив у життя пенсіонерів. Для прикладу Закон “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", який просто перенасичений різного роду формулами, які надають право чиновникам досить широкі повноваження щодо обчислення розміру пенсій. Я не кажу про те, що особі, щоб перевірити правильність нарахування пенсії потрібно бути досить добре бути досвідченим економістом, знати про середні заробітні плати в окремих галузях економіки тощо. Складається враження, що цей Закон не для простого пенсіонера, а для чиновника. Щоб, той у свою чергу, міг в котре обвести пенсіонера навколо пальця. Тому, важко  сказати, що таке реформування позитивно відіб’ється на матеріальному становищі пенсіонерів.

Крім цього, законом впроваджується нова система нарахування та виплати пенсій, за рахунок страхових внесків. Очевидно, що перехід на нові принципи функціонування повинен відбуватись таким чином щоб кожен потенційний пенсіонер знав, що буде потрібно йому для того щоб отримати пенсію. І тут необхідно провести значну роз’яснювальну роботу, адже, якщо раніше для цього потрібно було мати необхідний трудовий стаж, то зараз крім цього необхідна наявність страхового стажу – тобто періоду протягом якого особа сплачувала (або за яку сплачував її роботодавець) внески до пенсійного фонду. І якщо ми хочемо, щоб ця реформа була корисною не тільки для влади а й для народу, то необхідно створити спеціальні правові центри, які б забезпечили надання правових консультацій, щодо особливостей нарахування та виплати пенсії. Адже, фактично пенсійна реформа передбачає перехід на новий рівень функціонування і тут дуже важливо що б такий перехід не став новим випробуванням на живучість для наших пенсіонерів. Адже, якщо така система ефективно працює в країнах західної Європи не немає жодних гарантій, що вона буде корисною для України. Слід враховувати те, що ми майже 50 років прожили при радянській системі яка мала зовсім відмінні особливості функціонування.

Крім цього, необхідно конкретизувати особливості пенсійного забезпечення осіб, що мають право на пільгове пенсійне забезпечення. Адже, чинний закон “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", взагалі не визначає такого виду пенсій, як пенсії за вислугу років, виділяючи лише: пенсію за віком; пенсію  по  інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва,  не пов'язаного з роботою,  інвалідності з дитинства), пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Як наслідок відсутнє чітке правове регулювання тих категорій громадян які за попереднім законом України "Про пенсійне забезпечення", було передбачено пенсію за вислугу років. Тому, на наш погляд слід переглянути норми Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", в контексті конкретизації механізмів нарахування пенсії за вислугу років. Адже, на важко розібратись яким законом і в якому порядку здійснюється нарахування цій категорії громадян.

Все вищенаведене яскраво демонструє наскільки недосконалим є законодавство про соціальний захист. І хоча на сьогодні таке реформування вже відбувається проте  воно не внесе жодних покращень в цій сфері.

Таким чином, на думку партії “Третя сила" реформування соціального забезпечення  можливе лише за наявності наступних факторів: 

По-перше, значного підвищення заробітної плати, оскільки страхування власне і передбачає внесення страхових внесків, як до Пенсійного так і до інших Фондів соціального страхування.

По-друге, зменшити розмір податків на заробітну плату та запровадити єдиний соціальний внесок.

По-третє, створення більш прозорих механізмів нарахування та виплати тих чи інших соціальних допомог. Те ж саме стосується і в наданні соціальних пільг. Адже, на сьогодні на цьому відбувається значна спекуляція. Механізм який існує на сьогодні у цій сфері, коли безпосередньо все вирішує той чи інший чиновник призводить до того що і житло і автомобілі і медичні засоби які передбачені для соціально незахищених верств населення привласнюються далеко не цією категорією громадян, а навіть навпаки досить заможними особами. Тому, без створення прозорих механізмів надання соціальних допомог та послуг, реформування не дасть позитивного результату.

По-четверте, запровадження чіткого контролю з боку держави за використання тих коштів якими будуть наповнюватись, як Пенсійний так і Фонди загальнообов’язкового соціального страхування. Адже на сьогодні постійно звучать заяви про відсутність коштів у Пенсійному фонді на виплату пенсій. Проте ніхто не вказує а скільки саме було таких коштів і на які саме цілі вони були виплачені. Тому, необхідно впровадити жорсткі принципи наповнення та використання Пенсійним фондом та Фондами загальнообов’язкового соціального страхування коштів, які передбачені на виплату пенсій та надання інших допомог.

По-п'яте,  спрощення процедури надання соціальних допомог. Адже той хто зіткався з переліком документів які потрібно наприклад подати для оформлення допомоги при народженні дитини, очевидно знає яка це непроста справа. І тому більшість з молодих сімей просто невзмозі вчасно звернутись до органів соціального захисту з тим щоб отримати таку допомогу.

По-шосте, конкретизації на законодавчому рівні чітких підстав за які особи, що є відповідальними за правильне нарахування соціальної допомоги, чи пенсії будуть нести відповідальність і яка ця відповідальність. Адже на сьогодні відсутні такі правові механізми, що призводить до свавілля та безвідповідальності таких осіб.

Р.S.

ІНФОРМАТИВНА ДОВІДКА.

ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ І МЕЖА МАЛОЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ

За частиною 3 статті 46 Конституції України:

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Частина 3 статті 19 Закону України “Про пенсійне забезпечення":

Мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі мінімального споживчого бюджету. В умовах кризового стану економіки та спаду виробництва мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі не нижче межі малозабезпеченості.

Вказана норма Закону не відповідає статті 46 Конституції України.  

Розмір прожиткового мінімуму*

 на одну особу в розрахунку на місяць

  

 

Соціальні і демографічні групи населення 

 

Розмір прожиткового мінімуму

 

на 2000 рік

(Закон N 2025-III від 05.10.2000)

 

на 2001 рік

(Закон N 2330-III від 22.03.2001)

 

на 2002, 2003 роки

(Закон N 2780-III  від 15.11.2001)

 

на 2004 рік

(Закон N 1704-IV  від 11.05.2004)

 

на 2005 рік

(Закон N 2285-IV від 23.12.2004) 

 

Діти віком до 6 років 

 

240,71 грн. 

 

276,48 грн.

 

307 грн.

 

324,49 грн.

 

376 грн. 

 

Діти віком від 6 до 18 років

 

297,29 грн.

 

345,66 грн.

 

384 грн.

 

404,79 грн.

 

468 грн. 

 

Працездатні особи** 

 

287,63 грн.

 

331,05 грн.

 

365 грн.

 

386,73 грн.

 

453 грн. 

 

Особи, які втратили працездатність*** 

 

216,56 грн.

 

248,77 грн.

 

268 грн.

 

284,69 грн.

 

332 грн. 

 

Загальний показник 

 

270,10 грн.

 

311,30 грн.

 

342 грн.

 

362,23 грн.

 

423 грн. 

 

* Прожитковий мінімум – вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 р. № 966-XIV).

** До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку (Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 р. № 966-XIV).

*** До осіб, які втратили працездатність, відносяться особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку, особи, які досягли пенсійного віку, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, та непрацюючі особи, визнані інвалідами в установленому порядку (Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 р. № 966-XIV).

 

Вартість межі малозабезпеченості 

 

Вартість межі 

 

Термін дії 

 

Документ, яким затверджено вартість межі 

 

Примітка 

 

22 100 крб. 

 

 03.06.93 – 31.08.93 

 

Постанова КМУ N 396 від 02.06.93 

 

Без урахування витрат на житлово-комунальні послуги 

 

29 700 крб. 

 

 01.09.93 – 30.11.93

 

Постанова КМУ N 675 від 30.08.93 

 

  

 

197 000 крб. 

 

 01.12.93 – 30.09.95

 

Постанова КМУ N 976 від 02.12.93 

 

  

 

4 800.000 крб. 

 

 01.10.95 – 31.12.95  

 

Постанова ВРУ N 374/95-ВР від 12.10.95 

 

  

 

6 810.000 крб. 

 

 01.01.96 – 01.09.96  

 

Постанова ВРУ N 105/96-ВР від 25.03.96 

 

  

 

68.1 грн.

 

02.09.96 

 

  

 

У зв'язку з проведенням в Україні грошової реформи 

 

70.9 грн. 

 

 01.01.97 – 31.12.97  

 

Постанова ВРУ N 421/96-ВР від 16.10.96| 

 

  

 

73.7 грн. 

 

 01.01.98 – 31.12.98

 

Закон України N 780/97-ВР від 24.12.97 

 

  

 

90.7 грн. 

 

 01.01.99 – 30.06.99 

 

Закон України N 366-ХIV від 25.12.98 

 

  

 

118.3 грн. 

 

   01.07.99 – 

 

Закон України N 366-ХIV від 25.12.98 

 

  

 

 

Розмір мінімальної заробітної плати

 

Розмір 

 

Термін дії 

 

Документ, яким затверджено даний розмір  

 

Примітка 

 

185 крб. 

 

01.07.91 – 30.11.91 

 

Закон УРСР N 1280-XII  від 03.07.91

 

Не включаються доплати, надбавки, премії та інші заохочувальні виплати. 

 

400 крб. 

 

01.12.91 – 30.04.92 

 

Указ Президента України N 34/92 від 09.01.92  

 

 

 

900 крб. 

 

01.05.92 – 31.10.92 

 

Постанова ВРУ N 2301-XII від 29.04.92 

 

 

 

2 300 крб. 

 

01.11.92 – 31.12.92 

 

Постанова ВРУ N 2779-XII від 16.11.92  

 

 

 

4 600 крб. 

 

01.01.93 – 31.05.93 

 

Декрет КМУ N 19-92 від 29.12.92  

 

 

 

6 900 крб. 

 

01.06.93 – 31.08.93 

 

Постанова ВРУ N 3243-XII від 01.06.93

 

  

 

20 000 крб. 

 

01.09.93 – 30.11.93 

 

Постанова ВРУ N 3415-XII від 27.08.93

 

  

 

60 000 крб. 

 

01.12.93 – 29.02.96 

 

Постанова ВРУ N 3653-XII від 25.11.93

 

  

 

1 500 000 крб. 

 

01.03.96 – 01.09.96 

 

Постанова ВРУ N 49/96-ВР від 20.02.96 

 

  

 

15 грн. 

 

02.09.96 – 31.12.97 

 

 Указ Президента України N 762/96 від 25.08.96 

 

У зв'язку з проведенням в Україні грошової реформи 

 

45 грн. 

 

01.01.98 – 30.06.98 

 

Закон України N 780/97-ВР від 24.12.97 

 

  

 

55 грн. 

 

01.07.98 – 31.12.98 

 

Указ Президента України N 669/98 від 23.06.98

 

  

 

74 грн. 

 

01.01.99 – 31.03.2000

 

Закон України N 366-XIV від 25.12.98 

 

  

 

90 грн. 

 

01.04.2000 – 30.06.2000

 

Закон України N 1766-III від 01.06.2000 

 

 

 

118 грн. 

 

01.07.2000 – 31.12.2001

 

Закон України N 1766-III від 01.06.2000

 

 

 

140 грн. 

 

01.01.2002 – 30.06.2002

 

Закон України N 2896-III від 13.12.2001 

 

 

 

165 грн. 

 

01.07.2002 – 31.12.2002

 

Закон України N 2896-III від 13.12.2001 

 

 

 

185 грн. 

 

01.01.2003 – 30.11.2003

 

Закон України N 372-IV від 26.12.2002 

 

 

 

205 грн. 

 

01.12.2003 – 31.08.2004

 

Закон України N 380-IV від 26.12.2002 

 

 

 

237 грн. 

 

01.09.2004 – 31.12.2004

 

Закон України N 1344-IV від 27.11.2003 

 

 

 

262 грн.

 

01.01.2005 – 31.03.2005

 

Закон України N 2285-IV від 23.12.2004 

 

 

 

290 грн. 

 

01.04.2005 – 30.06.2005

 

_"_

 

 

 

310 грн. 

 

01.07.2005 – 31.08.2005 

 

_"_

 

 

 

332 грн. 

 

01.09.2005 –  

 

_"_

 

 

Мінімальна заробітна плата  – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт).

• Згідно із пп. 11 п. 3 ст. 33 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати буде встановлюватися в Законі про державний бюджет на відповідний рік.

 

Розмір мінімальної пенсії за віком

Розмір пенсії 

 

Термін дії 

 

Документ, яким затверджено даний розмір  

 

Примітка 

 

800 крб. 

 

01.05.92 – 31.10.92 

 

Постанова ВРУ N 2301-XII від 29.04.92  

 

  

 

2 300 крб. 

 

01.11.92 – 31.12.92 

 

Постанова ВРУ N 2779-XII від 16.11.92

 

  

 

4 600 крб. 

 

01.01.93 – 31.05.93 

 

Декрет КМУ N 19-92 від 29.12.92 

 

  

 

13 800 крб. 

 

01.06.93 – 31.08.93 

 

Постанова ВРУ N 3243-X II від 01.06.93 

 

  

 

40 000 крб. 

 

01.09.93 – 30.11.93 

 

Постанова ВРУ N 3415-XII від 27.08.93

 

  

 

120 000 крб. 

 

01.12.93 – 29.02.96 

 

Постанова ВРУ N 3653-XII від 25.11.93 

 

  

 

1 500 000 крб. 

 

01.03.96 – 01.09.96 

 

Постанова ВРУ N 49/96-BP від 20.02.96 

 

  

 

15 грн. 

 

02.09.96 – 31.08.99 

 

  

 

У зв'язку з проведенням в Україні грошової реформи

 

24,9 грн. 

 

  01.09.99 – 30.11.2000

 

Закон України N 979-XIV від 15.07.99

 

  

 

30,0 грн. 

 

01.12.2000 – 31.01.2001 

 

Постанова КМУ N 1686 від 10.11.2000 

 

 

 

34,0 грн. 

 

01.02.2001 – 31.07.2001 

 

Постанова КМУ N 1686 від 10.11.2000 

 

 

 

39,0 грн. 

 

01.08.2001 –  31.12.2001

 

Постанова КМУ N 741 від 27.06.2001

 

 

 

43,0 грн. 

 

01.01.2002 – 31.03.2002

 

Постанова КМУ N 1706 від 19.12.2001 

 

 

 

47,30 грн. 

 

01.04.2002 – 30.06.2003

 

Постанова КМУ N 279 від 13.03.2002 

 

 

 

50 грн. 

 

01.07.2003 – 31.12.2004

 

Постанова КМУ N 544 від 15.04.2003 

 

 

 

332 грн.

 

01.01.2005 – 

 

Закон України N 1058-XIV від 09.07.2003

 

На 2005 рік розмір прожиткового мінімуму встановлений Законом «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2005 рік» від 19.10.2004 р. № 2089-IV 

 

2005-01-01
   

Контакти
  • Контактна інформація
  • Регіональні представництва
Форум
  • Реєстрація
  • Перегляд існуючих тем
Онлайнові консультації
  • Найближча
  • Реєстрація
  • Історія консультацій
Опитування
  • Питання на сьогодні
  • Архів
Відповіді на питання
  • Перегляд існуючих питань і відповідей
  • Задати питання
 
Використовувати матеріали tretya-sila.org.ua можна, лише пославшись (для інтернет-видань - зробивши гіперпосилання) на tretya-sila.org.ua. Будь-яке копіювання, публікація, передрук чи наступне поширення інформації, що містить посилання на "Інтерфакс-Україна" або на "Українські Новини" суворо забороняється.